yan taksiur circle 230 2

Ян Таксюр

Литератор, сатирик, публицист

 

Посвящается Дмитрию Скворцову

Мені приснився Пушкін якось вранці,
Так, ніби на кордоні два здорові бранці
Поета автоматами штовхали в спину,
Мовляв, не пустимо тебе на Україну!

Подробнее...

– Пробачте, я тут підігнав народні маси…
– Пройдіть у касу!

Уколы, ток, припарки…
Никто помочь не смог.
Не стало олигарха –
Больница. Холод. Морг.
Потом друзья и дамы,
Знакомое ворьё,
Собравшись возле ямы,
Шептали: «Ё-моё!
Вот, кажется, вчера лишь
Творили дерибан,
Да как же так, товарищ?
Куда же ты, Вован?»
Умерший, молча, слушал
Убогие слова.
Они терзали душу,
Душа была жива...

Подробнее...

(з циклу «Таємниці рідного краю»)

Питаю якось в кума:
– Як думаєш, чому обіцяний прорив
Не наступив,
І зубожіє день у день народ?
А він почервонів, сопе і каже:
– Ти не патріот.
Питаю якось в кума:
– Як думаєш, а може, ми стрибали марно,
І ті, кого обрали ми, не зовсім гарні,
А цей, наприклад, взагалі злодюга та урод?
А він заплющив очі, весь побілів та й каже:
– Ти не патріот.
Питаю якось в кума:
– Як думаєш, кумасю милий,
А може, нас, по ходу, обдурили?
І ми, як лошенята, і не туди, і не за тим пішли?
І от сапаємо тепер чужий город?
А він обидва вуха затулив,
І каже вперто і крізь зуби:
– Ти не патріот.
Панове, загадка така:
Тільки мені здається,
Що хтось з нас ідіот?

Ось народ.
Під синім небом, серед білих хмар
Він крізь час, мов ріка,
Лине і лине…
– Звідки і хто ти, народе гарний?
– З України.
– Де були ви, люди?
Що шукали? Чом зігнулися сумно
Мов колосся під вітром у полі?
– Де були? Та усюди.
Що шукали? Та, мабуть, того,
Чого в світі мало – кращої долі.

Подробнее...

Я голос чув: «Ми прийдем знову,
Злочинний прийде знов режим…»
І раптом входить Янукович,
І йде Азаров поруч з ним.
Стояла ніч. Ще спали півні.
Страшне видіння, голоси:
«Ми підлікуєм нашу гривню,
Дамо за безцінь ковбаси,
І газу буде в нас чимало…».
Так підло вабили мене,
А ще в руках вони тримали
Щось соковите і смачне.

Подробнее...