yan taksiur circle 230 2

Ян Таксюр

Литератор, сатирик, публицист

 

Уколы, ток, припарки…
Никто помочь не смог.
Не стало олигарха –
Больница. Холод. Морг.
Потом друзья и дамы,
Знакомое ворьё,
Собравшись возле ямы,
Шептали: «Ё-моё!
Вот, кажется, вчера лишь
Творили дерибан,
Да как же так, товарищ?
Куда же ты, Вован?»
Умерший, молча, слушал
Убогие слова.
Они терзали душу,
Душа была жива...

Подробнее...

(з циклу «Таємниці рідного краю»)

Питаю якось в кума:
– Як думаєш, чому обіцяний прорив
Не наступив,
І зубожіє день у день народ?
А він почервонів, сопе і каже:
– Ти не патріот.
Питаю якось в кума:
– Як думаєш, а може, ми стрибали марно,
І ті, кого обрали ми, не зовсім гарні,
А цей, наприклад, взагалі злодюга та урод?
А він заплющив очі, весь побілів та й каже:
– Ти не патріот.
Питаю якось в кума:
– Як думаєш, кумасю милий,
А може, нас, по ходу, обдурили?
І ми, як лошенята, і не туди, і не за тим пішли?
І от сапаємо тепер чужий город?
А він обидва вуха затулив,
І каже вперто і крізь зуби:
– Ти не патріот.
Панове, загадка така:
Тільки мені здається,
Що хтось з нас ідіот?

Ось народ.
Під синім небом, серед білих хмар
Він крізь час, мов ріка,
Лине і лине…
– Звідки і хто ти, народе гарний?
– З України.
– Де були ви, люди?
Що шукали? Чом зігнулися сумно
Мов колосся під вітром у полі?
– Де були? Та усюди.
Що шукали? Та, мабуть, того,
Чого в світі мало – кращої долі.

Подробнее...

Я голос чув: «Ми прийдем знову,
Злочинний прийде знов режим…»
І раптом входить Янукович,
І йде Азаров поруч з ним.
Стояла ніч. Ще спали півні.
Страшне видіння, голоси:
«Ми підлікуєм нашу гривню,
Дамо за безцінь ковбаси,
І газу буде в нас чимало…».
Так підло вабили мене,
А ще в руках вони тримали
Щось соковите і смачне.

Подробнее...

Я, дівчинонька кирпата,
Закохалася у НАТО.
– НАТО, НАТО, мені в хату
Засилай скоріше свата!
Ой, скажи-но мені НАТО,
Як почну тебе кохати,
Поважати, ублажати,
Нас не будеш убивати?
Усміхнулось мені НАТО,
Заховало всі гармати
І шепоче так грайливо:
– Можливо…

Заспівай мені, Кончіто,
Панна Вурст!
Лине пісня понад світом
З твоїх вуст.
Ти колись мене лякала,
Мов чума,
Був я темний та відсталий,
А дарма.
Є в тобі чарівна сила,
Ще й яка!
Придивлюся, бачу, мила,
Не бридка.
Як в кота хитливі очі?
То ж талант!
Слуха тебе дні і ночі
Мсьє Оланд.

Подробнее...