(лялькова вистава)

Лялька Моцарт грає на клавесині. Входить лялька Cальєрі, ховаючи за спиною склянку з отрутою.

МОЦАРТ.
Привіт, бездарний друг Cальєрі!
Отруту, мабуть, знов приніс?

САЛЬЄРІ.
Яка отрута! Це – варення.
Вєк клавесину нє відать!

МОЦАРТ.
Ой, не бреши, вже скільки травиш,
Пусте, хоч раз би пронесло!

Cальєрі цілує склянку, і звертається до глядачів

САЛЬЄРІ.
На цей раз суміш просто супер!

До Моцарта

До речі, бачив віщий сон.

МОЦАРТ.
На віщі сни талант потрібен,
Як на музику і отруту...

САЛЬЄРІ.
А хто побачив уві сні
Того злодюгу, що у тебе,
Украв симфонію чарівну?

МОЦАРТ.
Було. Це правда. Що ж тепер?

САЛЬЄРІ.
Мені наснилась Україна –
Земля така, що розквітать
Почне десь років через триста.

МОЦАРТ.
Шкода, що нам не дочекатись.

САЛЬЄРІ.
А ще приснився хіт-парад.

МОЦАРТ.
А це що?

САЛЬЄРІ.
Конкурс виконавців.
Я дещо там запам’ятав,
Дозволь, тобі я наспіваю.

Відсовує Моцарта. Сідає за клавесин.

САЛЬЄРІ. (Співає голосом Віктора Павліка) Ой, мамо, шики дим! Ой, мамо, шики дим!

Моцарт хапає Cальєрі за руки.

МОЦАРТ.
Чекай! Так млосно щось (хитається), ой, мамо!

САЛЬЄРІ (радісно).
Ти справді зблід! От ще послухай! (Співає голосом Гаріка Крического). Киевлянка, киевлянка, киевляночка! Не путана, не воровка, не цыганочка!

МОЦАРТ.
Благаю, друже, припини!
В очах пітьма. Невже нещасні
У тій країні це почують?

САЛЬЄРІ.
Авжеж почують! Ще й народ
Вважать це буде за культуру.
(Співає голосом Поплавського) Кропива, ти моя, кропива!

Моцарт падає. Дригає ногою. Вмирає.

САЛЬЄРІ.
Дивись, помер. Який ефект!
Дарма я тільки клав у склянку
Крисячий хвіст, товчене скло.
Є, значить, речі ще страшніші!

(Сардонічно регоче. Сідає за клавесин і співає)

Ой, мамо, шики дим!

ЗАВІСА

2002