В одному лісі Жили собі зайці та лиси, Вовки, круки, ведмеді-грізлі, Коротше, звірі були різні, Але до уряду чомусь Там обирали виключно козлів. І не знаходилось ніяких слів Чи аргументів для переконання, Щоб зупинити вічне козлообирання. І що цікаво: хоч переконувати звірів Було марно, Але життя під владою козлів У них було кошмарне! Козли усе ламали, топтали або крали, Але їх все одно усюди обирали! І дехто навіть називав це – вірність ідеалам. Тут, звісно, знайдуться читачі, Любителі конспірології, Чи політичної якоїсь зоології, Котрі нам скажуть, буцім-то оця картина – Портрет алегоричний України. Так от, повірите (я ж не якийсь хлопчисько) Нема нічого й близько! Ну, хочете, ми клятву вам із Музою дамо? Просто так вийшло. Випадково. Само. |