|
(ЧАСТИНА ДРУГА)
1.
В країні Саливонії
Стаття в Основному Законі є:
Давати строк чималий
Кожному, хто скаже,
Що покращення не наступало.
І така, знаєте, стоїть
По всій Саливонії тиша,
Що чутно, як скребеться в коморі
Голодна, але усім задоволена миша.
2.
В країні Саливонії
Нажаль, не все перебувало в гармонії.
Були і певні вади.
Якось група філологів
Там захопила владу.
Ні, вибори були, і майже не було змови,
Але в результаті філологічних реформ із мови
Деякі слова позникали.
Наприклад, замість «бандити»
З’явилося «радикали»,
Замість, вибачте, «проблядь» –
«Діяч культури»,
Замість «базікало продажне» –
«Політолог», або «політичний гуру».
І в результаті тих новацій
Саливонія опинилася,
Знов-таки вибачте, в сраці.
Одне тільки втішає –
Через той приклад усім народам,
Як поет, сказать маю змогу я:
Будьте пильними!
Бо дуже підступна та наука –
Філологія!
3.
МАЛЕНЬКА ЗАГАДКА
В Країні Саливонії
(Тільки, давайте, тут без іронії)
Теж працюють демократичні ЗМІ.
А от скільки в них брехливих тварюк та падлюк,
Здогадайтесь, будь ласка, самі.
4.
ДЕРЖАВНА ТАЄМНИЦЯ
У Правителя Саливонії
Чорне волосся на долоні є.
Він його ховає, однак
Кожний про це знає.
А вийшло все так…
Зібралися якось збори передвиборчі,
А народ майбутньому Правителю
І каже: – Вибачте!
Ви тут розвели такі теревені,
Я, тіпа, геній,
Ну, просто янгол у галстуку, та й годі.
А чи не брешете ви, добродію?
– Та нехай у мене
Волосся на долоні виросте, коли брешу! –
Каже Правитель і всміхається, мов дитина.
– Та щоб мені вік не бачити готівки!
З тих самих пір ця скотина
Ховає свої передні кінцівки.
5.
ЧАРІВНИЙ ТЕЛЕФОН
У Правителя Саливонії
Велика сила в телефоні є!
Бува, як подзвонить він
До парламентського блоку:
– А чому це, хлопчики, я досі не «Людина року»?
Чому не маю звання «Державного героя»?
Та я вас там, падли, усіх урою!
Де моя пика на перших шпальтах?
Чи може, вже не в головному інтересі я?
Де мої портрети в храмах?
Де нова фотосесія?
І, знаєте, чудові результати
Дає така практика.
Вже на другий день Правителю дзвонять і кажуть:
– Вітаємо! Вам присвоєно звання
«Міс Галактика».
6.
ДУМА ПРО МОНЮ
В країні Саливонії
Олігарх по імені Моня є.
Безумовно, там є
І олігарх Вася, і олігарх Стьопа.
Але більш за всіх
Не люблять Моню –
І Азія, і Європа.
А той Моня, між іншим,
Інтересами держави переймається,
І усяким нелюдям
Гроші позичать намагається.
Вони не повертають, а він тільки радий.
І, доречі, менше за інших краде.
А все одно не люблять!
І чорна невдячність така є,
Що навіть діти йому вслід
«Моня-Шмоня» гукають.
Ну, що тут поробиш?
Образився Моня і…
Одного дня продав усю Саливонію –
Разом із мешканцями,
Із паливно-енергетичним комплексом,
З Правителем на троні –
Одному білозубому дядечку
По імені Джонні.
7.
ДУМА ПРО ПРАПОР
На прапорі Саливонії
Повний Триндець на фоні є.
На передньому плані –
Поле і сонячні промені,
А Триндець десь далеко-далеко,
Мов у небі лелека.
І навіть здається, що нема його,
І все це тільки ввижається.
Але поступово Триндець наближається,
Наближається,
Потім поле чорніє, а сонечко гасне…
Ні, все ж таки прапор у Саливонії класний!
Немов мультіки дивишся
Із живими малюнками.
Шкода тільки, що Триндець там живе
Не лише на прапорі,
І ніхто не бачить від нього порятунку. |
