|
Потягом, паромами,
Як ті чумаки,
Їхали за томосом
Наші чуваки.
Видали їм томоса –
В скринці діамант.
– Буде по закону вам
Турок, наче пан!
Повертались радісні,
В золотім купе.
Хто смачненьких крабів їсть,
Хто собі хропе.
Раптом з того томосу,
Зверху – кап-кап-кап!
Налякались хлопчики,
Припинився храп.
На полиці скринька та!
То ж вона тече!
Щось солоне витекло,
Як впаде – пече.
– Ой, та що ж це, па̀нотці?!
Крикнув отаман.
– А то сльози, панночку,
Вірних християн.
То їх кров кривавая,
Що зняла печать,
Що за віру правую
Будуть проливать.
– Ну, то мало клопоту!
Думав – чудеса,
Турки замість томосу
Нам запхали пса.
Засміялись нелюді,
Файний анекдот!
Заспівали нехристі
Пісню про народ.
І летить Вкраїною
Той чумацький спів.
Пахне домовиною
Сміх отих вовків. | 