(спогади європейця)

Крокує Києвом парад.
Як кажуть, «никаких преград!»,
Це перемога толерантності forever.
Йдуть мужики в бюстгальтерах рожевих,
У кожного і вуса, і коса.
А навкруги та ж вічная краса!
Дніпро, каштани, Володимирова гірка!
І хоч поліціянт готовий бить по нирках
Того, хто скривдить любителів європ,
В землі копається, як завжди, хлібороб,
В садах плоди невпинно набирають соки,
Річки течуть, і вітер між осоки,
І небо накриває поле й гай.
І так здається, ніби оцей рай
Не похитнуть ні зради, ні паради.
Та це помилка, браття, це обман.
Бо, як пройшов рожевий караван,
Як проповзла блакитная шпана,
Так наче рідний край
Ковтнув шматок лайна…