Зустрів я вранці радикала:
– Як зараз платять? По безналу?
Чи налічманом у конверті?
Тут він заплакав: – Краще вмерти,
Ніж марно жить собі на горе!
В мені патріотизму море,
У грудях все аж засмерділо!
Та викликів нема «на діло»!
Хоч шини є та каменюки,
Не дзвонить ні одна падлюка!
Спитав: – Шукатимеш роботу?
– Робота не для патріота…