Над Борисполем хмари і тиша.
Гість високий, іще прилітай!
По-ворожому Майкл – то Міша,
А насправді, «Михайлик» ви, Майк.

Вас приймали гостинно і радо,
Щоб приємно проводили час.
Ми вклонємось вам за поради,
Обіцяйте, підтримувать нас!

Не забудьте! Підтримки ми гідні.
Хто сказав, що дійшли до нуля?
Не такі вже, Михайле, ми бідні –
Є народ в нас, і є в нас земля.

З них ще користь ви можете мати –
Мовчазний, непоганий товар.
Та дозвольте і нам грабувати
І читати їм на ніч «Кобзар».

Допомога еліти не зайва,
Ми тримаєм в покорі цей край.
До побачення, любий Михайлик!
На прощання хоч баксика дай.