yan taksiur circle 230 2

Ян Таксюр

Литератор, сатирик, публицист

 

Поиск

Один хлопак активний дуже
Серед своїх активних справ
Надвечір мозок свій напружив
І раптом книжку прочитав.

Ну, прочитав собі поета,
Яка загроза для життя?
Але вірші поета Фета,
А це вже, вибачте, стаття.

До того ж, язика не втримав
І, не чекаючи турбот,
Про Фета ляпнув побратимам,
І в результаті мав бойкот.

Сприйня̀ли друзі як образу:
– Ти зрадник нашої мети,
Хоч зрозуміли не одразу,
Що потаємний ворог ти!

Дні стали хлопцеві не милі,
Дві книжки Фетові спалив,
А палітурки обгорілі
Він побратимам пред’явив.

Та ватажок суворий личком
Не зняв підозру, гне своє:
– От чую, вдома на поличці
Ще й Тютчев вражий в тебе є!

Герой від відчаю був в кроці,
Але, спускаючись на дно,
Подумав, бідний: – Тютчев, хто це?
Мені ж тепер усе одно.

Спитав у Гугла він, нещасний,
І Гугл видав, ясна річ.
І вірші Тютчева прекрасні
Читав хлопчина цілу ніч.

А після того дивне вийшло –
Уже на ранок, на зорі
На серці стало, мов тепліше,
Неначе рідного зустрів.

А потім, ніби дощ у травні!
Душа, прокинувшись, пита:
– Оцю красу у мене вкрали?
Вона ж моя! Вона свята!

І, мов вертаючись додому,
Той, кого звали «радикал»,
Згадав про вірш давно знайомий:
– Белеет парус, – он сказал.

– Белеет парус одинокий
В тумане моря голубом…
Кто обманул их так жестоко?
Кто соблазнил в краю родном?

Прости их, Господи, заблудших,
Хай будуть знов Твої сини!
От скверных дел омой им души,
Нехай отямляться вони!

Что ж мой герой? Що сталось далі?
В себе самом он видел свет,
І там його чекали, ждали
Бессмертный Пушкин, Тютчев, Фет.

18.05.2020