yan taksiur circle 230 2

Ян Таксюр

Литератор, сатирик, публицист

 

Поиск

Садок вишневий коло хати.
Город. Старенький ноутбук.
Сім’я вечеря. Батько й мати,
Дочка та зять, малий онук.

Белькоче на столі комп’ютер
Про зраду, Путіна, майдан.
Усі сидять, немов прикуті,
І, мовчки, дивляться в екран.

– Ви злодій, пане! – Я? Та що ви!
Я прочитав увесь «Кобзар»!
О, безкінечний ґвалт ток-шоу!
Холонуть борщ, пиріг, узвар.

Минають роки, дні, години,
Треклята звичка, мов ланцюг.
Навіщо, діти України,
Дивитись про життя бандюг?

Чи можна вірить оцій пиці?
Продав своїх, продасть чужих.
Відкрийте, люди, таємницю:
Чого чекаєте від них?

Харчів, реформи, газ дешевий?
Нових казок про майбуття?
Та ваш город і сад вишневий
Для них сміття! Лише сміття.

Пташки щебечут між ярами,
Зоря вечірняя встає.
Перемика сім’я програми:
Чи там знайома пика є?

А у повітрі запах горя
Легкий, мов помах чорних крил.
Ікону Господа в коморі
Сто років укриває пил.

В біді поможе хтось, крім Бога –
Вино, кіно чи доміно?
В комору знає хтось дорогу?
Ні, ми забули вже давно.

11.05.2020