Такий в нас край! І кожна хата
(Живемо в місті чи в селі)
З дитинства звикла поважати
Наставників та вчителів.

Ми віримо: в них розум краще,
А в нас – маленької ціни.
І хоч в городі работящі,
Та жити треба, як вони.

Як Джонні, Майкл, Сем чи Біллі!
І ось вже, мудрий, як Платон,
Новий наставник на кобилі
Ковбоєм їде в Вашингтон.

І ми радіємо, як за̀вжди:
Ото вже справжній демократ!
І Україні друг він справжній –
Гукнемо: «Будьмо!» та «Віват!»

І ми чекаємо, як діти,
Порад, вказівок і т.д.
Хай вчить нас правильно молитись,
І де наш рай, і пекло де.

Глибокі очі, сиві скроні,
Команд таких не бачив світ!
Така на виборах законність,
Що нам учитись триста літ!

Учитель спав, прокинувсь різко,
Тож, заживемо без нудьги.
Як візьме ядерну валізку –
Ховайтесь, друзі й вороги!

Тому, усі нормальні люди –
Бісексуали, гей-братва –
Шлють телеграми звідусюди
І пишуть ніжнії слова.

Підемо далі! Слово честі!
Наздоганяймо, що є сил.
Як там трансгендери в Конгресі –
Очолить Раду зоофіл.

Нехай лякають нас чужинці,
Мовляв, це дно, страшне кіно.
Не треба слухать, українці!
Шукали дно. І де воно?

2020.