|
Пані Параска,
Що мешкає в штаті Небраска,
Написала мені в соціальній мерѐжі,
Що любить Україну безмежно
(Фактично, як мати)
І що їй там у Штатах
Важко дивитись,
Як я та мені подібні
Обрали шляхи небезпечні та хибні.
І, хоч на перший погляд,
Ми люди тихі та мирні,
Але Батьківщину штовхаємо в прірву.
В такому ж плані
Один пан, що мешкає в Мілані
І зветься О̀рест,
Написав, що чека на нас горе.
Що ми, українці, повинні схаменутись,
Проявити свідомість,
Створити потужну армію та промисловість,
Працювати на повну віддачу,
А інакше, історія та пан О̀рест
Нас не пробачать.
А одній пані Ользі,
Що мешкає зараз на Волзі
(Хоч сама родом з Конотопу)
Взагалі видається,
Що ми тут нікчемні холопи.
Про це у Фейсбуці
Вона написала листа,
Мовляв, наші села та міста
Повинні вийти проти місцевих тиранів,
Щоб позбутись кайданів.
При цьому виявити мужність та звитягу,
А інакше, в тої Ольги
З берегів Волги
Зникне до нас усяка повага.
Шановні О̀рест, Ольга та Параска!
Дякуємо дуже! Ваша критика вчасна!
Ви для нас, немов зірка.
І, хоч правду слухати гірко,
Є до вас невеличке прохання
(В цьому і полягає сенс мого посла̀ння)
Якщо ви так гарно бачите
Усі наші вади,
Так, може, приїдете? Та дасте Україні раду.
Ну, а якщо не виходить у вас,
Відвідати рідну земельку,
Уклінно просимо:
ЗАТКНІТЬ ПЕЛЬКУ!
2021 |
