***

Один самурай
Підпалив сарай
У іншого самурая.
І так йому файно стало!
І на серці якось легше.
Гуляє він по рідному краю
З гейшами,
Пригощає всіх салом,
На сопілці грає…
Отака-то в них мораль, хлопці,
В «Стране Восходящего Солнца»!

***

Я любила Накамуру
За високую культуру!
Він, як зробить харакірі,
Прибирає у квартирі.

За що ми любим нову владу?
За те, що в неї ні – брехні.
Старій брехні часів безладу
У корумпованім багні.
А от Великій і Святій Брехні
Народу нашого заради,
Простих Петренок-неборак,
У неї – так! І тільки так!
І так! Так! Так!
О, ці солодкі теревені
Про щастя Нені,
Чисті руки,
На ковзанах усякі штуки,
І вихиляси й кренделя!
І через слово в них – “земля”,
І через слово – “Україна”,
І обіцянок липка слина
Уже гойда мов океан!
О, помаранчовий туман,
Де ви з’явились мов примара!
Хоч все старе: базари, чвари
За комбінати і палати,
Щоб панували тільки ми
І куми нашої куми,
А нам іще кричали “слава!”
За цю бездарную виставу
Віддайте гроші за квитки,
Бо повилазили нитки,
І оперета не вдалася,
Не королі, а "голі Васі"
Сидять на білому коні
В одній брехні.

2004.

Над полем плакали берёзы,
Любовь прошла, как с яблонь цвет,
Когда ты вышла из колхоза
И положила партбилет.

С тобой, общественно активной,
Гулял я ночью вдоль села,
Но ты работе коллективной
Единоличность предпочла.

Теперь, как фермер из Техаса,
Ты станешь жить, доход любя.
И будет хлеб, и будет мясо
Не для других, а для себя.

А там пойдут и денег пачки,
И муж, наёмный как батрак.
Нет, ты не фермерша – кулачка!
А, значит, мой заклятый враг.

И я, защитник старой веры,
С обрезом спрятавшись во рву,
Твою кулацкую карьеру
Единым выстрелом прерву.

И пусть потом суды и слёзы,
Они не смогут обмануть
Парторга бывшего колхоза
С названьем гордым «Светлый путь».

1990.

Одного разу я дивився кліпа.
То був продукт Кіркорова Пилипа.
І так я зажурився через те «іскуство»,
Що ледь не втратив віру в людство.
Але, побачивши Кончіту Вурст,
Терезу Мей та інших євро-фей,
Подумав я, що той Пилип –
Культури корифей.
Який же висновок роблю,
Пани та пані?
Що глибина маразму
Відкрита в порівнянні.

Мавка. Русалонько-серденько, чом ти не танцюєш?
Русалка. Ой, кепсько мені...
Мавка. Жабонько-рибонько, чом ти не квакуєш?
Жаба. Ой, гидко мені...
Мавка. Лящику-ледащику, чом ти не пірнаєш?
Лящик. Ой, бридко мені...
Мавка. Та хто ж вам зробив на душі так неловко?
Русалка, Жаба, Лящик (хором). Нестерпна екологічна обстановка!

Солдати ВВ та спецназу,
Бійці батальйонів і рот!
На вас йде фашистська зараза,
А не український народ.
Народ України за вами,
Для нього ви – рідні, свої.
А мутять далекі «Обами»
І наші обам холуї.
Ні! Служите ви не режиму,
Не слухайте зрадницьких слів,
Отам, серед лайки і диму,
Ви – захист дітей, матерів.
Твій ворог, солдате, синочку,
Лице не покаже в бою,
Та знай, що забрати він хоче
І землю, і душу твою.
Він хитрий, він підлий, він справжній,
Ненавидить нас сотні літ.
За нього «писаки» продажні,
За нього Європа і світ.
Всі «геї» і «сери», і «герри»,
Нащадки Адольфа того,
Якому служили «бандери»,
Що в діда стріляли твого.
Я знаю, ти витерпіть зможеш,
Назло всій фашистській брехні.
Я вірю, що ти переможеш,
Як дід в Вітчизняній війні.
Солдате! Біда в нашім краї,
І хай кожен день, кожну мить
Господь наш тобі помагає,
І Матір Його боронить.

2014 г.