При президенте Ющенко, в годы
премьерства Юлии Тимошенко,
примерно, в 2007-2008 гг. было принято
искать врагов среди представителей
прежней власти – «кучмистов».

– Ховайтесь, куме в листя!
Тікаємо під міст!
Кругом самі кучмісти,
І той, і той кучміст!

Он, бач, яка харизма,
А з Кучмою колись
Займався теж кучмізмом,
І гроші завелись.

– А ця? Така ж завзята!
Невже їй Кучма – друг?
– Казала йому «тато»,
І їла в нього з рук.

– А той, що за Вітчизну
З трибуни так страждав?
– Короткий курс кучмізму
В партшколі викладав.

– Виходить, всі нечисті?
Кучмізм не має меж?
– Авжеж, ви теж з кучмістів.
– А ви? – Я, куме, теж.

– Так хто ж стоїть за правду?!
Не кум, не сват, не брат!
– Хто голосніше гавкне,
Той більший демократ.

Тут, куме, хитра штука,
Ще компартійний хист:
Якщо ти перший стукнув,
То ти вже не кучміст.