(єгипетська байка)
Зустрілись якось Фараон і Фаріон. – Як звуть тебе, – питає Фаріон. – Тутанхамон. – Виходить, не тутешній… А хто ж тобі, сердешний, Таке не українське дав ім’я? Судила б я отих дуреп! В дитинстві звався як? – Аменхотеп. Тут зовсім Фаріон скривило, Неначе сир вона російський з’їла. І каже: – Милий, З таким ім’ям пливи до Нілу! У справжніх фараонів, любий пан, Імен є тільки два: Роман або Степан.
Закінчу байку без моралі – Якби ту кралю Занести до якоїсь піраміди, Поставити почесну варту, гіда, Нехай її вартують чи лікують, Як скарб національний демонструють, А потім хай гарненько замурують Усі щилинки виходи та входи, Щоб «львівська мумія» Не вийшла на «Свободу». |