Ян Таксюр

Депутатський син прийшов
І пита малеча:
– Тату, звідки в нас «Пежо»,
Вілла, інші речі?
Гладить таткова рука
Сонечко біляве:
–  Є професія така –
Розкрадать державу.

(сучасна п’єса)

Дійові особи

Суддя (в мантії від «Дольче-Габана»)

Прокурор – страшенно суворий, але дико справедливий

Пенсіонер Безхатько (майже весь час плаче)

Представник МВФ (весь час посміхається, над головою сяйво, інколи від нього йдуть золоті промені)

Секретар суду Оксана (90Х60Х90)

Адвокат

Чесні журналісти

Громадськість.

На сцені декорація, що відтворює Печерський районний суд міста Києва. Входить секретар суду.

От, кажуть, депутати всі продажні.
А в нас на це причини є поважні!

Жіночка вбога,
Без авта і мобілки,
Прийшла до порога
Письменників Спілки.

Подзвонила тихенько
До гніздечка еліти:
- Ой, скажіть, дорогенькі,
Як на світі сім жити?

Тяжко рипнули дверці,
Хтось сказав у щилину:
- Не люби усім серцем
Ворогів України!

– Вийди, Україно,
Знову на майдани!
– Ой, не вийду, сину,
Бо боюсь обману.

– Вийди, наша мила,
Проти супостата!
– Не піду, несила,
Краще вийдіть з хати.

– Ми благаєм, ненько,
Бо в нас рейтинг пада!
– Ой, нехай той рейтинг
Та відсохне, падло!

Не хочу вам вчиняти суду,
Чека на кожного своє.
Та не кляніться "гадом буду",
Бо ви вже, куме, гадом є!