yan taksiur circle 230 2

Ян Таксюр

Литератор, сатирик, публицист

 

Поиск

(притча)

Ми будували радісне майбутнє,
Нам за вождя був славний пан Петро.
О, дні буремні, світлі, незабутні!
На серці ви залишили тавро.
Петро був отаманом бездоганним –
Шляхетний лицар, майже Робін Гуд.
Лише одну властивість мав погану,
І звичку – теж не зовсім «веррі гуд».
Можливо, через тяжкії дороги
(Чи склалась так житейська каламуть)
Нестерпно у Петра смерділи ноги,
І раз на рік в єврея міг шмальнуть.
Пройшли роки, ми вдячні провидінню,
Життя – мов храм любові і добра,
Хоч інколи десь чується смердіння,
То запах ніг покійного Петра.
І хоч навкруг усе в добрі й любові,
Галушок, сала майже океан,
У храмі інколи виходять плями крові
Євреїв, українців, росіян.
Це явище вивчають наші вчені,
Збагнути хочуть витоки і суть.
А кров і знов точиться потихеньку,
І ноги тхнуть, і тхнуть, і тхнуть, і тхнуть…