yan taksiur circle 230 2

Ян Таксюр

Литератор, сатирик, публицист

 

Потягом, паромами,
Як ті чумаки,
Їхали за томосом
Наші чуваки.

Видали їм томоса –
В скринці діамант.
– Буде по закону вам
Турок, наче пан!

Повертались радісні,
В золотім купе.
Хто смачненьких крабів їсть,
Хто собі хропе.

Раптом з того томосу,
Зверху – кап-кап-кап!
Налякались хлопчики,
Припинився храп.

Подробнее...

Не розпускай нас, любий Вова!
Не розпускай!
Хоч ми п’ять літ несли полову,
Тремтів Wi-Fi…

Не вимикай нам мікрофона!
Мов смерть, ігнор.
Нам вчора в Раді снилась зона
І прокурор.

У нас у всіх є ма̀лі діти
І свій гешефт.
Не відганяй нас від корита,
Наш юний шеф!

Багато ми зробили марно,
Так, вибачай!
Дехто з колег у кулуарах
Кричав: «Зіг хайль!»

Та в патріотів і у хворих
Є привілей.
Так що не вздумай, нам на горе,
Мінять коней.

Жорстоким бути, друг Володя,
Ти не звикай!
І годі вже лякать нас! Годі!
Не розпускай!

Вже, видно, ста̀рію,
Та й тиск плигає –
За Радою
Я зовсім не встигаю.
Ще вранці спали
Діячі трибун,
А ввечорі затвердили закон,
І ти – шпигун!
Ще вранці – говори, що хочеш,
Ніяких перешкод нема,
Тепер – тюрма.
Тобі одній признаюсь,
Люба нене,
Такий фонтан законів
Не для мене.

Подробнее...

Гудбай, Петро, гудбай!
Нам більше не співай
Про наш майбутній рай,
Реформи, урожай.
Гудбай, Петро, гудбай!
І хайп свій припиняй
Про «повне прощавай»,
Бо нудить рідний край.
Гудбай, Петро, гудбай!
Ти кращий? Ну, нехай!
Святий, а не шахрай.
От тільки не співай!

Та раптом чуєм знову –  
Та ж пісня! Слово в слово!
Хто ж це співає?
Вова...

(з циклу «Томосіада»)

В одного турка
Ми томосу просили,
А він морозився –
То вѝдам, то не вѝдам.
Тих томосів у нього
Обмаль, видно,
Тож ми старалися щосили:
Навприсідки стрибали,
Крутили фуете…
Нарешті, щось прислав,
Та, бачимо, не те –
Якесь урізане, мале,
Неначе недокурок.
Ну, що тут скажеш?
Одне слово,
Турок!

Веселий хлопчик Вова
З очами піонера
Вночі писав промову,
І тут прийшов Бандера.

Бандера був поштивий,
Дотепний та люб'язний.
То, мабуть, сон чи диво –
Подумалось одразу.

Але підвівся Вова
І уклонився низько.
Підняв Бандера брови:
– Глузуєте, хлопчисько?

– Та що ви, любий пане!
Хіба я маю право?
Лише глибока шана,
І вам, герою, слава!

Подробнее...