Всі звуть мене Іваном,
А прізвище – Губа.
Я був на трьох майданах,
Де вище всіх стрибав.

А вчора напідпитку
Сусід (червоний ніс)
На урочистий мітинг
Запрошення приніс.

– Дай, тему подивлюся,
Я ж не якесь село!
«Здобутки революцій» –
Написано було.

Які ж такі здобутки?
То штука непроста…
Я сів до столу хутко,
Пригадувати став.

Щоб, як прийду на захід,
Де прапорів краса,
Ніхто не зміг сказати:
– Ти, хлопче, не в курсах.

Я думав цілий ранок,
Я думав день і ніч:
– Пригадуй, ну, Іване!
Бо то ж важлива річ.

Дочка пішла до школи,
Пішов на дворі сніг.
Так довго ще ніколи
Я думати не міг.

Здобутків отих клятих
Я так і не згадав.
І не пішов на свято,
І з того не страждав.

Мораль: напружуй лоба.
Щоб не було біди,
Покличуть – думать спробуй,
А потім не іди.