Коли я бачу, як Петро
Шашлик гризе, немов вовчиця,
І п’яний з братом лізе биться,
І гатить йому під ребро,
Мовляв, на Путіна він схожий,
Тоді питаю: «Боже! Боже!
Для цього Ти зробив його?»
І чую в серці: «Ні, не для того…»