(з циклу «Кошмари»)
І знов приснився Путін
Серед ночі.
– Чого ти, – кажу, – хочеш?
Не бачили б тебе очі!
А він щось бормоче.
– Ти що там белькочеш?
Може, вибачитися хочеш?
Послухаю охоче!
А той нагло регоче.
І ножа у кутку точить.
А потім тим ножем
Пальця мені на нозі
Як раскурочить!
І кров мою смокче,
Смокче, смокче…
Короче!
Хто мені скаже,
Якщо це в мене щоночі,
Тут є щось пророче?
Чи просто душа до лікаря хоче? |
