Люблю кота свого
Щоденно і щомиті!
Який він гарний,
Краще всіх на світі!
Завжди мовчить,
Не скаже слова проти.
І не спитає гордо:
– Гей, Іване, хто ти?
І не дратує, і не вчить,
Лише мурчить.
Такого друга мати
Я всім людям раджу.
І ось роки минають,
Котика я гладжу,
Аж тут і старість,
І душа зліта.
Господь пита:
– Любив когось?
– Кота.
2020. |
