Ян Таксюр

Ми їли б сало та вареники,
Жили б у цукрі та меду,
Якби не кляті попередники –
Нам їх послали на біду.

Така вже доля, вийшла, видно, нам –
Пo хліб виходимо в поля,
А попередники-негідники
Усе покрали до нуля.

Мільйони літ в сльозах і темрявi!
Бо в нашій бідній стороні
Керують тільки попередники,
І нас тримають у багні.

Не вистачає, мабуть, хисту нам?
Чи десь пороблено у нас?
А втiм, слабкому танцюристові
Щось заважає кожен раз.

2020.