Заспівай мені, Кончіто, Панна Вурст! Лине пісня понад світом З твоїх вуст. Ти колись мене лякала, Мов чума, Був я темний та відсталий, А дарма. Є в тобі чарівна сила, Ще й яка! Придивлюся, бачу, мила, Не бридка. Як в кота хитливі очі? То ж талант! Слуха тебе дні і ночі Мсьє Оланд. Борода це не погано Для зірок. Хто незгодний, тим догана Або строк. Ти ж є прапором і знаком, В тому й суть, Треба вбогим неборакам Це збагнуть. Гей, Кончіточко, поїдьмо В Єврорай! Визнає, що ти не відьма, Рідний край. В ногу підемо, зразкові, Залюбки За тобою, мов казкові Пацюки. Привела, Кончіта, зая, Весь наш рід Аж до того Єврораю, До воріт. Тільки чорт стрічає лисий У вогні, Та стрибають поруч біси, Все в багні. Завела куди нас, люба? Клята мить. Бо душа почула згубу І тремтить. Посміхається несито Він? Вона? Хто ти, дядечко Кончіта? Сатана! |