Ян Таксюр

Казала тітка Ганна:
– У мене бог в душі!
Сама я бездоганна –  
Присвячуйте вірші!

Казав айтішник Вася:
– В душі у мене теж
Мій бог живе прекрасний.
Я радісний без меж!

Казав Степан-учений:
– Здивую вас обох,
Бо мешкає і в мене
В душі прикольний бог!

– Давайте, – каже Стьопа, –
На лихо ворогів,
Покажемо Європі
Отих своїх богів!

– Давай! – кричить Гануся.
– Авжеж! – кричить Василь.
І тут їх, як затрусить!
Попадали без сил.

А потім, їм на горе,
З нещасних трьох сердець
Вилазять три потвори –
Страшнючі, хай їм грець!

Рогаті, наглі, чорні,
Бридкі, мов смертний гріх!
Обличчя в них потворні,
Потворний вовчий сміх.

Що це сюжет типовий,
Я, звісно, не кричу.
Але поета слово
Обдумай, читачу.

2020.