Ян Таксюр

Мені приснився Байден серед ночі.
А потім Блінкен, Нуланд, Вашингто̀н.
І ніби я їм щось сказати хочу,
Але не можу. Дивний, тя̀жкий сон.

Високі гості швендяють по хаті
(Зірки сховались, і чорніє ніч)
Сором’язливі, наче винуваті,
Поважні сери колупають піч.

На Байдена дивлюся я не радо,
І голос мій вертається умить:
– Скажи-но, Джо, ти, часом, нас не зрадив?
А він ховає очі та мовчить…

2021