Ян Таксюр

В четвер минулий, після зливи,
Як збірна закінчила гру,
З’явились в мене наративи –
А що воно, не розберу.

Питаю у людей поштиво:
– Ми темні, вбогі та прості.
Ось, гляньте, як вам наративи?
Відповідають: – Щось не ті.

А потім подивились вгору:
– Начальство вирішить, але
З такими буде тобі горе,
Ти заподіяв собі зле.

В душі чекаючи догани,
Іду «нагору». Б’є мандраж.
– Як наративи? – Ой, погано!
А ми, брат, думали, ти наш.

Не знаєм точно, що за диво
(Тепер такого досхочу̀)
Але негарні наративи,
І кепські в тебе перспективи.
Іди! Одержиш директиви…
З тих пір живу я і тремчу.

2021.