|
Один мужчина
Мав глибокий інтерес –
Качати прес.
Качався він і день, і ніч,
Бо в тому й річ,
Була мета в його житті –
Він мати кубики хотів на животі.
Спочатку щось пішло не так.
Піт проливається, однак,
Залізо той мужчина підійма,
А кубиків нема.
І ось, побачивши ті марні намагання,
Сусід порадив змінити харчування.
Мужчина знову духом запалав,
Відмовився від певних страв –
Яєшні, сала, грецького салату –
І якось вранці з-під халату
(Неначе справжнє диво)
З’явились кубики
Рельєфно та красиво.
Мужчина той зрадів:
– Які ж ви милі, вдалі!
Що ж, недарма в спортивній залі
Провів я стільки днів.
І раптом думка!
– А що далі?
Колись качався він і в будні, і в свята̀,
Бо є мета.
Ну, а тепер змінилось все –
Життя втрачало смак і сенс.
І тут, признаюсь, для мужчини
Важлива настає година.
Така рішуча мить,
Коли він міг, нарешті, зрозуміть,
Що прес і кубики
Та інша вся дурня,
З яких щодня
Складається буття –
То є сміття.
Що, окрім по̀ту, калорій,
Споживання,
Є вічне існування,
Є Небо!
І прагнути до нього треба,
Бо там наш справжній дім.
А втім…
Мужчина гордим був,
І гордість, наче дим,
Заповнила всю душу,
Мов згорілу хату.
І правді не було, куди там проникати.
Тож, рішення було таким:
– Почнемо зранку
Біцепса і тріцепса качати.
2021 |
