– Іванку, слухай, нашій роті
Наказ прийшов (забудь про мат):
«Пришліть когось із патріотів,
Охороняти гей-парад».

– Чого-чого?! Щоб честь паплюжить
Серед потвор та їх сідниць?!
– Нетолерантно так, мій друже,
Згадай «Партнерство Біарріц».

До того ж маєм предоплату,
Не треба кликати біду.
Так що? Записувати, брате?
– Та добре. Мабуть вже, піду.

– Тут просять ще. Крім охорони.
(Ти підробити легко б зміг)
Когось із наших дать в колону.
В колготках. Краще голубих.

Менѐ?! Уб’ю! І це не жарти!
Таке казать мені не смій!
– Не гарячкуй. Ось є бюстгальтер.
І розмір, бачу, точно, твій.

А привілеїв різних море
Надасть нам Сорос навесні.
– Ну, якщо Сорос, тоді сорі,
Спідницю ще додай мені.

– Іще, Іване, є ідея.
У них проблеми. Зокрема:
Ідуть парадом тільки геї,
А ось трансгендера нема.

Так, був ти пан. А станеш пані.
Зате в Європі скажуть: «Клас!»
– А що скажу своїй Оксані?
Колись було кохання в нас.

– Колись! А нині но̀ва ера!
Країні ко̀ристь і всім нам.
Знайдеш собі міліонера
Та й суньте в яхті до Багам!

Ти, Ваню, хлопець перспективний,
Найкращий з нашого села.
– Гаразд! Умовив! Ой, пратівний!
Бай! Чмокі-чмокі! Я пішла.

2021