Люба телезірко,
Дівчина Марічка!
Чом зітхаєш гірко?
Чом змарніла  личком?

Не питайте, люди!
Трапилось нещастя
Через ту паскуду –
Телезірку Настю!

Бідна наша киця!
Шко̀да твою вроду.
Горем поділися,
Розкажи народу.

Та було все звично:
Ну, як зірку, тіпа,
На прем'єру кличуть
Фільму або кліпу.

Кажуть, буде свято,
Кажуть, буде круто –
Дами, дипломати,
Вся еліта, суто.

Користь є чимала
(Не чекала згуби)
Груди підкачала,
Підкачала губи.

Поголила ноги,
Не жаліла мила.
Та айфон убогий
Так і не змінила.

Ось пройшла прем'єра,
Я пливу, мов пава.
Вслід бормочуть сери:
– Б’ютіфул, шалава!

Та з-за повороту
Настя! Хай би грець їй!
І червоним ротом
Нагло так сміється.

В серці щось холоне,
Вся даремно праця!
Настя пре з айфоном,
А модель – тринадцять!

Не було ще досі
Так погано, нене!
Бо мені здалося –
Всі сміються з мене.

Я стою, мов гола,
А навкруг еліта.
І у серці голос:
– На̀що тепер жити?

Вдома, наче мертва,
Навіть не ридаю.
Хочу вбити стерву,
Як її згадаю.

І усюди смуток,
І нема притулку…
Де моя отрута?
Де мої пігулки?

Прощавайте, мамо,
Та френдо̀чки любі!
І в цю мить рекламу
Бачу на ютубі.

Акція! Хто хоче,
Надаємо знижки.
Кращі штучні очі!
Вставимо за тиждень.

І за тиждень – щастя!
Радість до нестями.
Я дивлюсь на Настю
Штучними очами!

А вона змарніла,
Зморшки на панчохах,
Погляд очманілий,
Наче зараз всохне.

Ось, коли ти зблідла,
Клятая упирко!
Знаєш тепер, підла,
Хто тут телезірка.

Вірте, люди, раджу,
(Щоб не дати дуба)
В Животворчий Гаджет
І в Отця Ютуба.

2021.