Люба телезірко, Дівчина Марічка! Чом зітхаєш гірко? Чом змарніла личком?
Не питайте, люди! Трапилось нещастя Через ту паскуду – Телезірку Настю!
Бідна наша киця! Шко̀да твою вроду. Горем поділися, Розкажи народу.
Та було все звично: Ну, як зірку, тіпа, На прем'єру кличуть Фільму або кліпу.
Кажуть, буде свято, Кажуть, буде круто – Дами, дипломати, Вся еліта, суто.
Користь є чимала (Не чекала згуби) Груди підкачала, Підкачала губи.
Поголила ноги, Не жаліла мила. Та айфон убогий Так і не змінила.
Ось пройшла прем'єра, Я пливу, мов пава. Вслід бормочуть сери: – Б’ютіфул, шалава!
Та з-за повороту Настя! Хай би грець їй! І червоним ротом Нагло так сміється.
В серці щось холоне, Вся даремно праця! Настя пре з айфоном, А модель – тринадцять!
Не було ще досі Так погано, нене! Бо мені здалося – Всі сміються з мене.
Я стою, мов гола, А навкруг еліта. І у серці голос: – На̀що тепер жити?
Вдома, наче мертва, Навіть не ридаю. Хочу вбити стерву, Як її згадаю.
І усюди смуток, І нема притулку… Де моя отрута? Де мої пігулки?
Прощавайте, мамо, Та френдо̀чки любі! І в цю мить рекламу Бачу на ютубі.
Акція! Хто хоче, Надаємо знижки. Кращі штучні очі! Вставимо за тиждень.
І за тиждень – щастя! Радість до нестями. Я дивлюсь на Настю Штучними очами!
А вона змарніла, Зморшки на панчохах, Погляд очманілий, Наче зараз всохне.
Ось, коли ти зблідла, Клятая упирко! Знаєш тепер, підла, Хто тут телезірка.
Вірте, люди, раджу, (Щоб не дати дуба) В Животворчий Гаджет І в Отця Ютуба.
2021. |