(випадок під час депутатських канікул)

В листях пальми, на Гавайях,
Наче той примат,
В дранім галстуку стрибає
Рідний депутат.

Він хапається за гілку
І гойда, гойда...
Рік тому зробив помилку,
І прийшла біда.

Був круїз «Нью-Йорк-Тараща»,
Білий пароплав.
Сам пішов гулять у хащу,
Та і заблукав.

І тепер, брудне та дике,
Розгриза кокос.
Не впізнав би його спікер
Та партійний босс.

Щось на пузі, неборака,
Ловить кожну мить,
А як з’являться макаки,
Він на них гарчить.

І забув у тому лісі,
Що писав закон,
Тільки краде у туристів
«Снікерс» та бекон.

Та ще й негри з тої хати,
Де росте бамбук,
Його кличуть «Депутато!»
І годують з рук.

А воно, простягши лапу,
Ріже гопака,
Повну пазуху нахапа,
Та і ще чека.

І мені на думку спало
Крізь магічне скло:
Як людського було мало,
Що за рік пройшло!

І лише одну, неситу
(Мабуть в тому й суть)
Звичку красти і просити
Він не зміг забуть.

Депутат! В чужому краї,
Як візьмуть в круїз,
Не лишай своєї зграї,
На кокос не лізь!

1998.