(випадок під час депутатських канікул)
В листях пальми, на Гавайях, Наче той примат, В дранім галстуку стрибає Рідний депутат.
Він хапається за гілку І гойда, гойда... Рік тому зробив помилку, І прийшла біда.
Був круїз «Нью-Йорк-Тараща», Білий пароплав. Сам пішов гулять у хащу, Та і заблукав.
І тепер, брудне та дике, Розгриза кокос. Не впізнав би його спікер Та партійний босс.
Щось на пузі, неборака, Ловить кожну мить, А як з’являться макаки, Він на них гарчить.
І забув у тому лісі, Що писав закон, Тільки краде у туристів «Снікерс» та бекон.
Та ще й негри з тої хати, Де росте бамбук, Його кличуть «Депутато!» І годують з рук.
А воно, простягши лапу, Ріже гопака, Повну пазуху нахапа, Та і ще чека.
І мені на думку спало Крізь магічне скло: Як людського було мало, Що за рік пройшло!
І лише одну, неситу (Мабуть в тому й суть) Звичку красти і просити Він не зміг забуть.
Депутат! В чужому краї, Як візьмуть в круїз, Не лишай своєї зграї, На кокос не лізь!
1998. |