Ну, будемо по горло всі у газі! Ми що, затрусимось в екстазі?! Або збагнемо всі з похмілля, Що ми – нащадки стародавнього Трипілля, Покликані до вищої мети, Що перший динозавр на нас був схожий... Облиште! Всі ми – діти Божі. Відтак – брати. А жити гордо серед злих фантазій – Не буде щастя і у газі.
