Проти мурів, проти молу В нас бадьорість комсомолу — Ще й підмога йде: Збільшовиченої ери Піонери, піонери — Партія веде. Партія веде.
П.Г.Тичина «Партія веде»
Гей, розпатлані музики! Співаки червонопикі, Побери вас лях! Годі лязгать ваші блюзи У задрипаних рейтузах – Нам потрібен Бах! Нам потрібен Бах!
Хай іще лунає Моцарт – Теж музика дуже моцний, Вольфганг Амадей. У його піснях завзятих В кожнім скерцо чи стокато – Користь для людей, Користь для людей.
От Степан, ковтав «колеса» *, Бо на нього вплинув Джексон Ще з юнацьких літ. А потім потрапив в зону, Бо наслухався Кобзона – То ж музичний СПІД! А точніше, СНІД.
А якби воно, падлюка, Та послухало би Глюка, Верді чи Гуно, То його вже, вибачайте, Не тягло б на Орбакайте Як свиню в багно, Як свиню в багно!
Тож покиньмо ті гітари І Вівальді дружно вшкварим В полі, край села! Щоб росли позаду крила, Щоб духовність майорила, І як мак цвіла, І як мак цвіла!
Ну, а хто на зле Вітчизні Любить «пахмутових» різних, То його біда. Ми такого меломана – До смереки, проше пана, Хай собі гойда, Хай собі гойда...
Так що лабухам патлатим Раджу десь занотувати: Ліст, Шопен і глухуватий, Ніби Людвіг ван. Родом славні ті мужчини, Як годиться, з Крюківщини, Херсонщини, Полтавщини, Гріг – земляк Павла Тичини, А глухий той музичина – То мій дід Іван.
* колеса – наркотичний засіб. |