Нагадай мені, ворожко,
Нагадай смаглява,
Чи побачим щось пригоже
На чолі держави?
Чи то ж виберем для неньки
Чистооких хлопців?
Щоб лице інтелігентне
І хода не жлобська?
І зітхає та ворожка:
- Сокіл мій настирний!
Набрехать тобі не можу –
То ж ганьба для фірми.
А від правди, мій сердешний,
Заревеш у шапку.
Тож запитуй щось полегше,
Хоч за менші бабки. |
