Віршик про Сєню

Зустрів я у метро Яценюка.
От несподіванка яка!
Хоча дивлюся, ні, не Яценюк.
А так, якийсь…близнюк.
У справжнього Яценюка
В очах суворість є така.
І як кудись приїде він,
Усюди: «Вимагаю змін!
А ні – так, гади,
рознесу вас вщент!
Я ваш майбутній президент!
А ну, устать!
Кричати «будьмо, гей!»…
Як кажуть в Чорнівцях:
«А зохен вей!»