Один Поет
Заслав вірша у Інтернет.
Ну, там: «Люблю, молю,
Без вас ридаю, як дитя…»
Коротше, справжнє почуття.
Та тільки він запхав сонета,
Зробилась трясця Інтернету.
І від Нью-Йорку і до Риму
Усі захекались від диму.
Так що Поета-небораку
Взяла міліція… за руки.
Та відпустила, розібравшись в чому суть –
Не можуть інтернети ті збагнуть
Поета нашого натхнення і діла.
А от міліція змогла! |
