«Група вищих посадовців держави поклала квіти до пам’ятника Богдану Хмельницькому, а потім ще довго стояла, поринувши в роздуми...»
З ранкових газет.
- Скажи, Богдане, прямо Як гетьман, як вояк. Яку прийнять програму? Не виберем ніяк. Ото зберемось в Раду, І галас день та ніч. Якби ти дав пораду, Так з нас би могорич... Ожив Богдан, і ясно Промовив на коні: «Я раджу вам не красти!» І знов зокам’янів. - Ну, це, брат несерйозно, Нема таких програм. Де вступ? Де перший розділ? І хто повірить нам, Як скажемо два слова: «Не вкрадемо - це гріх». Не тільки піпл, корови Піднімуть нас на сміх! Ми думали, ти - гетьман, В тобі глибокий зміст, Що хлопець ти конкретний, А ти, брат, утопіст.
2003. |