«Група вищих посадовців держави
поклала квіти до пам’ятника
Богдану Хмельницькому,
а потім ще довго стояла,
поринувши в роздуми...»

З ранкових газет.

- Скажи, Богдане, прямо
Як гетьман, як вояк.
Яку прийнять програму?
Не виберем ніяк.
Ото зберемось в Раду,
І галас день та ніч.
Якби ти дав пораду,
Так з нас би могорич...
Ожив Богдан, і ясно
Промовив на коні:     
«Я раджу вам не красти!»
І знов зокам’янів.
- Ну, це, брат несерйозно,
Нема таких програм.
Де вступ? Де перший розділ?
І хто повірить нам,
Як скажемо два слова:
«Не вкрадемо - це гріх».
Не тільки піпл, корови
Піднімуть нас на сміх!
Ми думали, ти - гетьман,
В тобі глибокий зміст,
Що хлопець ти конкретний,
А ти, брат, утопіст.

2003.