Тракторист Іван – 
Німфоман.
Бригадир Тарас – 
Педераст.
Зоотехнік Кирило
Зробивсь зоофилом.
Яка ж, пробачте, в сраці, ми
Тепер здорова нація?

1997

Не ходіть, поети-браття,
На фуршет.
Не стріляйте у багатих
Сигарет.
Не всміхайтесь на всі зуби
Навмання.
Бо, як скажуть, що вас люблять,
То фігня.
От я був на презентації
Колись.
Довго слухав ламентації
«За жизнь».
Причепився товстолапий,
Як барбос,
Говорив мені, що «бабкі –
Нє вопрос».
Голос ліз мені у вуха,
Як павук:
«Тобі вистачить, братуха,
Сорок штук?»

Подробнее...

У кожного своє горе
І свій гріх, мов камінь.
Той керує, той грабує,
А тому, як у храмі
Вклоняються, мов святому,
І слава до неба.
А може те покійному гидко,
І не слави йому треба,
А молитви...
Отак думав я, бульваром ідучи,
Поруч тополі, Києва окраса,
Та й не помітив, як вийшов
До Кобзаря кам’яного,
До нашого Тараса.
Бачу, букет на постаменті,
І трохи народу.
Так це ж день народження,
Та день його уходу.

Подробнее...

(басня)

Однажды некий Клоп
Пришёл в секс-шоп.
И там купил для наслажденья
Вибратор фирмы «Возбужденье»
С мохнатым усиком внутри
И «целователь до зари»,
И «щекотатель до рассвета».
Принёс домой хрустящие пакеты,
Включил приборы в сеть
И стал балдеть.

Подробнее...

Ну, будемо по горло всі у газі!
Ми що, затрусимось в екстазі?!
Або збагнемо всі з похмілля,
Що ми – нащадки стародавнього Трипілля,
Покликані до вищої мети,
Що перший динозавр на нас був схожий...
Облиште! Всі ми – діти Божі.
Відтак – брати.
А жити гордо серед злих фантазій –
Не буде щастя і у газі.

1997.