Ян Таксюр

У кожного своє горе
І свій гріх, мов камінь.
Той керує, той грабує,
А тому, як у храмі
Вклоняються, мов святому,
І слава до неба.
А може те покійному гидко,
І не слави йому треба,
А молитви...
Отак думав я, бульваром ідучи,
Поруч тополі, Києва окраса,
Та й не помітив, як вийшов
До Кобзаря кам’яного,
До нашого Тараса.
Бачу, букет на постаменті,
І трохи народу.
Так це ж день народження,
Та день його уходу.

(басня)

Однажды некий Клоп
Пришёл в секс-шоп.
И там купил для наслажденья
Вибратор фирмы «Возбужденье»
С мохнатым усиком внутри
И «целователь до зари»,
И «щекотатель до рассвета».
Принёс домой хрустящие пакеты,
Включил приборы в сеть
И стал балдеть.

Ну, будемо по горло всі у газі!
Ми що, затрусимось в екстазі?!
Або збагнемо всі з похмілля,
Що ми – нащадки стародавнього Трипілля,
Покликані до вищої мети,
Що перший динозавр на нас був схожий...
Облиште! Всі ми – діти Божі.
Відтак – брати.
А жити гордо серед злих фантазій –
Не буде щастя і у газі.

1997.

Ще молодії
Пізнали зраду.
Тут сплять надії
На чесну владу.

Наприкінці 90-х президент США Білл Клінтон був вимушений відповідати перед судом за позашлюбні стосунки з Монікою Левінські, яка безсоромно подала в якості доказу свого зв’язку з президентом синю сукню з характерними плямами, що їх нібито поставив Білл.

Прим.автора

Люба Моніко Левінські!
Не хвалю твої діла.
Ти поводилась по-свинськи
Щодо Клінтона Білла̀.

Ну, поставив хлопець плями
На якесь твоє вбрання,
Так сказала б йому прямо,
Хай заплатить за прання.

Не була б авантюристка,
Не шукала би пригод,
Знесла б одяг до хімчистки
Без усяких перешкод.

Російську я вивчив би тільки за те,
Що нею мовчить Мовчан!*

* Мовчан Павло – український письменник.