Ян Таксюр

У одного Жука
Были крутые, круглые бока.
И друзья его, жуки,
Записали Жука в толстяки.
И смеялись над ним – а-ха-ха! –
И кот, и крот, и почти невидимая блоха.

Жил-был на свете один Волк.
Обыкновенный волчище,
Всё как положено: глазища, зубища,
Далеко не растительная пища.

Муха по имени Лера
Подругам служила примером.
Одета изысканно модно,
Держалась она благородно.
К тому же у Мухи, у Леры
Прекрасные были манеры!
Ах, Лера! – шептали ей вслед, –
Милей насекомого нет!

Одного вихідного дня
Маленьке кошеня
Зазнало мук,
Бо впало в люк.
І там, в глибинах сантехнічних,
Тваринці було так незвично,
Так гидко! Аж задихалося воно,
Бо навкруги саме ж багно.
І тут багно, і там багно,
А поруч пропливає, вибачте, лайно,
І все, що тхне, кінчаючись на «о».
Коротше, ситуація жахлива –
Не бачить кошеня лайну альтернативи…
Згадав я у неділю муки тої киці,
Як бігав з бюлетенем по виборчій дільниці.

Прилетіло на село
НЛО,
Лячно стало на селі
НЛІ.
Бо зібралися трудящі села,
Стали бити і плювать
В НЛА.
Розкололи як яйце
НЛЬЦЕ,
Гірко плачуть ті козли
З НЛИ.
А народна наша мудрість проста:
Не літайте в наші села і міста.

В спекотний день серед дороги
З інфарктом хтось упав, простягши ноги.
Ішов москаль, та відвернувсь погордо,
Єврей пройшов, і теж
Убік звернув свою товстеньку морду.
І тільки добрий галичанин,
Культурою просякнутий львів’янин
(У нас в П’ємонті всі мов самаряни)
Спинивсь, схиливсь і три години
Пояснював, хто ворог України.
А потім – біографію Петлюри та Бандери,
Що Путін знов приніс до нас холєру.
Нещасний хворий смикався,
Хотів повзти додому,
Не встиг…
Одне втішає – помер «свідомим».