Я знав одного радикала,
Так його нічого не лякало!
Ні старі бабусі, ні дідусі,
Ні дитинка мала.
Начальство його плекало,
Пани міліціянти захищали,
Мов скали,
А пику пхали в усі телеканали.
Правда, коли виникала
Небезпека отримати в їдало,
Персона того радикала
Вмить кудись утікала.
А замість нього, шакала,
Залишалась тільки
Купка смердючого калу.

Твій макіяж, краса і врода
Залишать подіум навік.
Ти не вживала вуглевода,
До сала шлунок твій не звик.
Тебе лякали борщ, тефтелі…
Тепер дрес-код лежить в землі.
Терниста путь у топ-моделі.
А чи ти їла взагалі?
На прах твій без холестерину
Плита із написом лягла:
«Хотіла стать «Міс Україна».
Лише три дні не дожила».

Мій друг Степан
Собою так пишався,
Що в нього слід
На тілі залишався.
Коли він думав про свої чесноти,
Збиралися краплини поту,
І речення писали між грудей:
«Степаночку, ти краще всіх людей!»
І довго він беріг цю таємницю.
Бувало, натовп йде багатолиций,
Він дивиться в обличчя перехожих,
І в серці дума: «Боже! Боже!
Чому один я в тебе?
А інші – примітивні непотреби»
На жаль, не знав мій друг Степан,
Що кожний з перехожих громадян
Так само думає про себе…
І в цьому є трагедій буття,
І в цьому є пекельний холод майбуття.
А вихід є?
В гордині каяття.

Мені приснився знову дивний сон –
Приходять у мій дім якісь уроди,
І кажуть: «Ми – посланці від народу,
Синів його відбірний легіон.

А ну, давай, нам, дядьку, напрямки,
Чи можна тебе звати патріотом?
І, взагалі, скажи нам, хто ти, що ти?
Які ти маєш погляди, думки?»

Дивлюсь на тих «відбірних» (хоч і сплю)
Яке ж воно дурне, бридке, убоге!
«А вам, пани люб’язні, що до того?
Ну, звісно, рідну землю я люблю».

Подробнее...

Коли я бачу, як Петро
Шашлик гризе, немов вовчиця,
І п’яний з братом лізе биться,
І гатить йому під ребро,
Мовляв, на Путіна він схожий,
Тоді питаю: «Боже! Боже!
Для цього Ти зробив його?»
І чую в серці: «Ні, не для того…»

Всі звуть мене Іваном,
А прізвище – Губа.
Я був на трьох майданах,
Де вище всіх стрибав.

А вчора напідпитку
Сусід (червоний ніс)
На урочистий мітинг
Запрошення приніс.

– Дай, тему подивлюся,
Я ж не якесь село!
«Здобутки революцій» –
Написано було.

Подробнее...