(сумні верлібри)

Страшне наснилось:
Вечір. Наш вишневий сад.
І раптом двоє здороваїв
Забігли в хату!
(Від них ще запах йшов маріхуани)
Схопили маму, стали ображати,
Їй руки крутять!
Я плачу, плачу! Мамо, потерпіть!
Бо це ж наші партнери стратегічні...

Лупа – перхоть (русск.)

Енциклопедичний словник.

В країні, де гривні
За гроші були,
Три юні царівни
У замку жили.

Три ніжні, мов кали,
Та доля сліпа:
Дівчаток спіткала
Жорстока Лупа.

Найстарша за мило
Взялась, та дарма –
Від мила могила
Її обійма.

Подробнее...

Кум по хаті ходить гордий
І розв’язує кросворди:
„Гете, Шиллер, Демюссе”.
Знає стерво геть усе!
А мої клітинки білі,
Бо забув столицю Чілі
І якогось гризуна.
Кум від щастя ледь з вікна
Наче пташка не злітає,
В мене ж комплекс виростає.
І як він сказав: „Гомер –
Я від люті ледь не вмер.
Тільки раптом гульк! Ідея!
Кум, щось схожий на єврея...
Ну тепер – це інша річ.
Я спокійний, наче піч.
Він мені – про Зевса дочку,
Я йому: „Мовчи, жидочку!”

Одного вихідного дня
Маленьке кошеня
Зазнало мук,
Бо впало в люк.
І там, в глибинах сантехнічних,
Тваринці було так незвично,
Так гидко! Аж задихалося воно,
Бо навкруги саме ж багно.
І тут багно, і там багно,
А поруч пропливає, вибачте, лайно,
І все, що тхне, кінчаючись на «о».
Коротше, ситуація жахлива –
Не бачить кошеня лайну альтернативи…
Згадав я у неділю муки тої киці,
Як бігав з бюлетенем по виборчій дільниці.

Прилетіло на село
НЛО,
Лячно стало на селі
НЛІ.
Бо зібралися трудящі села,
Стали бити і плювать
В НЛА.
Розкололи як яйце
НЛЬЦЕ,
Гірко плачуть ті козли
З НЛИ.
А народна наша мудрість проста:
Не літайте в наші села і міста.

В спекотний день серед дороги
З інфарктом хтось упав, простягши ноги.
Ішов москаль, та відвернувсь погордо,
Єврей пройшов, і теж
Убік звернув свою товстеньку морду.
І тільки добрий галичанин,
Культурою просякнутий львів’янин
(У нас в П’ємонті всі мов самаряни)
Спинивсь, схиливсь і три години
Пояснював, хто ворог України.
А потім – біографію Петлюри та Бандери,
Що Путін знов приніс до нас холєру.
Нещасний хворий смикався,
Хотів повзти додому,
Не встиг…
Одне втішає – помер «свідомим».