Ян Таксюр

Стрелы блещут за спиною,
Топчет конь степную ширь.
Это скачет Рабинович,
Славный русский богатырь.

Шапка золотом расшита,
Меч горит как бирюза.
Для отчизны он – защита,
Для обидчиков – гроза.

Ми – сили добра! Ми – воїни  
світла! Всі, хто проти нас, то є
сили зла...

З помаранчових пісень.

Є у держави різні діти,
Та головних є типів два:
З одного боку – це бандити,
Уроди, покидьки, братва,
Дебіли, зеки, урки, гади,
Вкрай неприємнії пани.
А є ще ми! Це не вони.
Ми – діти сонця, поля саду!

Два дні, як від корита,
А кажуть, що еліта…

(вічна трагедія)

По сесійній залі походжають два депутати. Один старого, а другий нового скликання.

СТАРИЙ ДЕПУТАТ
У цій залі ми, юначе,
Засідали. Отут, бачте,
Мікрофон, табло...

МОЛОДИЙ ДЕПУТАТ
А де дають бабло?

СТАРИЙ ДЕПУТАТ
Зачекайте, любий друже,
Депутат спочатку кружить
Містом і селом...

Тихо по стеночке ползают тени,
Снова в ушах начинается звон.
Двое в палате нас: я и Ленин.
Утром был выписан Наполеон.

«Одного разу в мене було враження,
що я сиджу на колінах у Степана
Бандери, і він  мене гойдає»

«…Начебто була я членом КПРС.
Кажу вам, плебеї і лакеї,
московські прихвосні,
регіональні найманці! НІ!
Тим, за кого ви намагаєтеся мене
видавати, ніколи не була».

З фантазій відомого українського політика Ірини Ф.

Вечір надходить, втомилася Неня,
Рідна земля засина, мов дитя,
Двоє під ковдрою – Іра та Ленін
(Фотка маленька колишнього вождя).