Била мене мама
Березовим колом,
Щоб сиділа прямо,
Як прийшла до столу.
Била мене мамця
Металевим тросом,
Щоб не пхала пальці
У гостях до носа.
Де хліба вродили рясно,
Як ідеш к Дніпру,
Там жувала дівка красна
“Орбіт” без цукру.
Ой, жувала гумового,
Бо зубам він друг,
Свіжим подихом зимовим
Дихала навкруг.
