Зібрав мій кум так швидко «LEGО»,
Що в мене засвербіло его!
Чому він, Боже, такий вправний,
А в мене руки, наче граблі?
Чому він дума хутко, чітко –
На мене ж і дивитись гидко?
І рішення прийшло в ту мить:
Я хату кумові повинен підпалить.
Яка підступна, виявилось, гра!
Ні, діти, «LEGО» не доводить до добра…

Зустрів учора я бандита.
– Ти хто? – питаю.
– Я? Еліта.
Зустрів учора трансвестита.
– Ти хто? – питаю.
– Я? Еліта.
Зустрів учора…
Неумите,
Державним прапором
Обвите,
Волало щось несамовито.
– Ти хто?
– Еліта я, еліта!
Вгадайте, діти,
Що це за країна?
Швиденько! В риму!
Хто сказав «іди на»?

Піднявся вчора на Говерлу.
І так поперло!
Так поперло!
Хоч не ковтав, не нюхав,
Не курив траву.
Та на вершині
Я побачив наяву,
Що, дійсно, ми найкращі в світі!
Що всі рекорди нами перекриті!
А десь внизу, як таргани,
Америка, Європа і Китай…
Дізнайся, рідний край!
Патріотизм – то найкрутіший кайф.

Як помру, ховайте, милі,
Без шуму та овацій.
З плюшкою на могилі,
З пропелером в сраці.

Щоб дивився я з вершини
На Дніпрові хвилі,
І бачив, як з України
Летить Саакашвілі…

Зустрів Миколу нещодавно
В лісі я.
Ну, сіли поруч,
Випили на пні.
– А що за штука то
Венеціанськая комісія?
Не знаєш, Колю?
Той признався:
– Ні.
І вирішили з кумом
Одностайно ми
(Це плід роботи нашого ума)
Якщо обидва ми
Комісії не знаємо –
Нема її! Та і Венеції нема.

Де тихенький вітер
Верби в річку клонить,
Там гуляли вранці
Аж чотири клони.
Ой, не пили клони
Віскі-самогону,
Ой, не мали клони
Яхти чи айфону,
Ой не вміли клони
Продавать закони.
Як підуть, Марусю,
В Раду перегони,
В нас одна надія –
Депутати-клони…