yan taksiur circle 230 2

Ян Таксюр

Литератор, сатирик, публицист

 

Поиск

1.

В одній країні
(Ні, не в Україні)
Як тільки зацвіли
Конвалії,
Начальство каже:
– Хочеться мені
Автокефалії.
Про це я мрію
Вже давно,
Роками виглядаю
У вікно,
І сильно мріє
Мій народ,
Хоч він того не зна,
Бо десь пішов
Сапать город.
І так, ви знаєте,
Ота автокефалія
Зайшла у мозок
Тим панам,
Що варто було випити
Сто грам,
Одразу десь на березі,
В Анталії,
Надвечір, взувшись
У сандалії,
Начальство бігало
Вздовж моря
І завивало, наче з горя:
– Де ти, голубонько?!
Прилинь, автокефаліє!

Подробнее...

– Чи знаєш, друже,
Яка в мене трагедія?
Уся моя освіта – Вікіпедія.
Друг посміхнувсь
Нікчемно, недолуго
І тихо простогнав:
– А в мене Гугл…

Неначе ляпасом по пиці,
Я від образи ледь оговтавсь –
Якась дівчина у крамниці
Мені сказала: «Да пошёл ты!»

І так, ви знаєте, зухвало,
Закон порушивши і право.
«Як, як, – питаю, – ви сказали?
Чому не мовою держави?»

І бачу, погляд вмить розтанув,
Зробився теплим, не похмурим:
«Ну, що ви гавкаєте, пане?
Ідіть вже геть, старий придурок!»

Відчув я совісті ознаки,
Коли почув знайому фразу.
Але зробив дівчині закид:
«Чого б так не сказать одразу?»

(частина третя)

1.

ЗАПАШНА ІСТОРІЯ

В країні Саливонії
Було заборонено
Слово «зловоніє».
По-перше, воно іноземне,
А по-друге, щось неприємне
У повітрі Саливонії
Весь час дуже сильно
Смерділо.
Але керівництву до того
Не було ніякого діла –
Воно весь час
Прославляло героїв,
А боротися із смердінням
Здавалося йому
Великим гемороєм.
Тож саливонівська еліта
Вирішила оголосити
Навіть розмови
Про постійну задуху
Зрадою національного духу.
І, ви знаєте, одразу
Знялось це питання делікатне.
Просто замість «смердючий»
Тепер кажуть «ароматний».

Подробнее...

Зібрав мій кум так швидко «LEGО»,
Що в мене засвербіло его!
Чому він, Боже, такий вправний,
А в мене руки, наче граблі?
Чому він дума хутко, чітко –
На мене ж і дивитись гидко?
І рішення прийшло в ту мить:
Я хату кумові повинен підпалить.
Яка підступна, виявилось, гра!
Ні, діти, «LEGО» не доводить до добра…