yan taksiur circle 230 2

Ян Таксюр

Литератор, сатирик, публицист

 

Поиск

Повір, кохана, то не байки,
І сум глибокий недарма.
Зібрав мій пост дві сотні лайків,
А твого лайку там нема.

Всміхнулась ти, мовляв, не горе,
І пострибала, мов дитя.
А я? Як жить мені в ігнорі?
У в лайках сенс мого життя!

Життя безлайкове нестерпне,
І я клянусь тобі, Марусь,
Усім святим! Хоч Цукербергом!
У річці нашій я втоплюсь.

Бо лайки то ж не просто бали,
То значить, «Вася – молодець»
А ти мій статус підірвала
І зруйнувала нанівець.

Хоча позбавить можеш суму,
Зробивши ось, який прикол – 
Зайди на стінку мого кума
І напиши: «Петро – козьол».

(стихотворение в прозе)

Всё на земле проходит –
Дни, полные забот,
Разговоры, обеды, болезни,
Унижения.
Оглядываешься 
И это жизнь?
Нет. 
Что же ещё?
Что не мимолётно, не тленно?
Вечно
Хочется быть частью этого, вечного,
Чтобы остаться, 
Не исчезнуть,
Жить, а не сгинуть, как всё проходящее.
Что это, вечное?
Что не временно? 
Что навсегда?
Не «что», а Кто.
Христос.

З’явилася загроза,
Немов маніяк в кущах – 
Вночі прийшов мій мозок
І каже: – Захищай!

Тут є щось нездорове,
Це соромно, між тим
Мені якийсь В’ятрович
Пропонував інтим.

Зухвало і нечемно,
І хитро ж, на біду:
«Це буде так приємно,
Як в тебе увійду!».

– А ти йому, що кажеш?
– Кажу, що не такий.
«Я чесний мозок, враже,
І ти мені бридкий!»

Подробнее...

ГОРЕ

Як, бідний, він волав несамовито!
Бо віднімали від державного корита.

УКРАЇНА

Умивалася росою,
Захлинулася попсою…

ІСТОРІЯ

Ми мали душу ніжну та співочу,
Мов посмішка дівоча.
Хтось витяг душу, а натомість
Прийшла свідомість.

Я знав одного радикала,
Так його нічого не лякало!
Ні старі бабусі, ні дідусі,
Ні дитинка мала.
Начальство його плекало,
Пани міліціянти захищали,
Мов скали,
А пику пхали в усі телеканали.
Правда, коли виникала
Небезпека отримати в їдало,
Персона того радикала
Вмить кудись утікала.
А замість нього, шакала,
Залишалась тільки
Купка смердючого калу.

Твій макіяж, краса і врода
Залишать подіум навік.
Ти не вживала вуглевода,
До сала шлунок твій не звик.
Тебе лякали борщ, тефтелі…
Тепер дрес-код лежить в землі.
Терниста путь у топ-моделі.
А чи ти їла взагалі?
На прах твій без холестерину
Плита із написом лягла:
«Хотіла стать «Міс Україна».
Лише три дні не дожила».