yan taksiur circle 230 2

Ян Таксюр

Литератор, сатирик, публицист

 

Поиск

(частина третя)

1.

ЗАПАШНА ІСТОРІЯ

В країні Саливонії
Було заборонено
Слово «зловоніє».
По-перше, воно іноземне,
А по-друге, щось неприємне
У повітрі Саливонії
Весь час дуже сильно
Смерділо.
Але керівництву до того
Не було ніякого діла –
Воно весь час
Прославляло героїв,
А боротися із смердінням
Здавалося йому
Великим гемороєм.
Тож саливонівська еліта
Вирішила оголосити
Навіть розмови
Про постійну задуху
Зрадою національного духу.
І, ви знаєте, одразу
Знялось це питання делікатне.
Просто замість «смердючий»
Тепер кажуть «ароматний».

Подробнее...

Зібрав мій кум так швидко «LEGО»,
Що в мене засвербіло его!
Чому він, Боже, такий вправний,
А в мене руки, наче граблі?
Чому він дума хутко, чітко –
На мене ж і дивитись гидко?
І рішення прийшло в ту мить:
Я хату кумові повинен підпалить.
Яка підступна, виявилось, гра!
Ні, діти, «LEGО» не доводить до добра…

Зустрів учора я бандита.
– Ти хто? – питаю.
– Я? Еліта.
Зустрів учора трансвестита.
– Ти хто? – питаю.
– Я? Еліта.
Зустрів учора…
Неумите,
Державним прапором
Обвите,
Волало щось несамовито.
– Ти хто?
– Еліта я, еліта!
Вгадайте, діти,
Що це за країна?
Швиденько! В риму!
Хто сказав «іди на»?

Піднявся вчора на Говерлу.
І так поперло!
Так поперло!
Хоч не ковтав, не нюхав,
Не курив траву.
Та на вершині
Я побачив наяву,
Що, дійсно, ми найкращі в світі!
Що всі рекорди нами перекриті!
А десь внизу, як таргани,
Америка, Європа і Китай…
Дізнайся, рідний край!
Патріотизм – то найкрутіший кайф.

Як помру, ховайте, милі,
Без шуму та овацій.
З плюшкою на могилі,
З пропелером в сраці.

Щоб дивився я з вершини
На Дніпрові хвилі,
І бачив, як з України
Летить Саакашвілі…

Зустрів Миколу нещодавно
В лісі я.
Ну, сіли поруч,
Випили на пні.
– А що за штука то
Венеціанськая комісія?
Не знаєш, Колю?
Той признався:
– Ні.
І вирішили з кумом
Одностайно ми
(Це плід роботи нашого ума)
Якщо обидва ми
Комісії не знаємо –
Нема її! Та і Венеції нема.